Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!
Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.
Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.
Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.
Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?
Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.
Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.
Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.
Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.
Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.
Как я купил кокаин и катался на катамаране по канализации
Братаны, держите меня семеро! Это был самый драйвовый и безумный день в моей жизни, я просто не мог пройти мимо и не поделиться с вами этим божественным опытом! Все началось с того, что я решил пойти на охуенную закладку, чтобы разнообразить свою скучную жизнь. Но чувствовал я, что сегодня у нас будет не просто закладка – это будет настоящий кинопарк!
С обостренным интересом я отправился в район, где часто можно найти всё, что душа пожелает. Возле школы стоял настоящий "пончик" - место, которое известно всем наркоманам моего маленького города. Вошел я в этот уютный парник, и мое сердце забилось в такт с побегами света. Там было всё – гашик, спиды, герик! Я решил прикупить кокаин – самый настоящий белый снежок, чтобы увеличить свою энергетику и окунуться в мир безграничных возможностей.
А когда закинул пару граммчиков в кармашек своих джинсов, я понял, что сегодня я влетаю на полную катушку. Домой я не пошел, а поехал прямиком к моему знакомому, который искусно управляет катамараном. Мы решили провести время с пользой и прокатиться по канализации. Она была настолько глубокой и темной, что как только мы вошли, мир погрузился в зловещий полумрак.
Катаясь на катамаране, я ощущал, что у меня просто нет границ. С каждым вдохом кокаина я проникался невероятной энергией, готовой взорвать меня и весь этот адский подземный мир. Я никогда раньше не испытывал такого сильного рубящего эффекта, настолько, что даже мурашки бежали по всему телу.
Гашик, район, топотушки...
А еще, когда мы катались, я ощущал настоящую свободу. Все проблемы, которые обычно меня гложут, исчезли в этой темной и загадочной канализации. Забыв про мирскую суету, я стал полностью погружаться в свои мысли, словно герой фильма в медленной сцене.
И тут, внезапно, в мою голову пришел нечто. Я знал, что на этой закладке я рискую сорваться, но я не мог просто так остановиться. Я достал еще одну маленькую пакетику, полную амфетамина – спидов. В потоке адреналина от катания на катамаране, я почувствовал, как топотушки начали охватывать меня с новой силой. Мы забыли об опасности, о том, что может случиться в этой забытой всеми канализации.
И тут, когда мы были на вершине адреналина и замечательного настроения, что-то случилось. Наш катамаран застрял в какой-то громадной куче говна, которая внезапно возникла на нашем пути. Понимая, что на моих плечах лежит ответственность за свою и чужую жизнь, я стал сипеть и давить как ненормальный, чтобы выбраться из этой ситуации.
Мы боролись со всеми своими силами, это была настоящая битва с канализацией. Я ощущал запах говна, оставался без воздуха, но не сдавался. Мы двигались вперед, прорубая путь своей судьбы в этом мрачном подземном лабиринте.
Выводы и последствия
Наконец, мы выбрались из этой жуткой ситуации, выжившие и готовые покорять мир. Я почувствовал, что с каждой преградой я становлюсь сильнее и увереннее в своих силах. Но несмотря на это, я понял, что надо замедлить темп и возвратиться в реальность.
Не могу сказать, что этот опыт был легким, но он точно оставил след в моей жизни. Я нашел в себе силы преодолеть препятствия, научился ценить своего брата и понял, что мир наркотиков – это не место для настоящих забияк. Теперь, спустя время, я понимаю, что всё это было сумасшествием, но что же, иногда и сумашедшее приключение стоит своих усилий.
Братва, не морочьте себе голову наркотой! Жизнь – самое крутое приключение, а несколько часов запредельного кайфа того не стоят! Будьте умнее, не попадайте в такие ситуации!